плодити

плодити
плоджу́, пло́диш, недок., перех.
1) Давати потомство, народжувати (звичайно у великій кількості). || Приносити урожай, давати плоди, овочі. || Розмножувати, розводити у великій кількості (тварин, рослини).
2) перен. Сприяти появі, виникненню чого-небудь у великій кількості. || Бути причиною виникнення кого-, чого-небудь; породжувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "плодити" в других словарях:

  • плодити — ПЛО|ДИТИ (19), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1.Плодоносить: прѧшетьсѧ землѧ с моремь… азъ ѥсмь раи плодѧщi. имѹща чветца араматы. ты же вѣтры нестроѥны˫а. ПрЛ 1282, 119в; i ѿ рода иѡсiфова людьѥ… быша въ ˫азыкъ. великъ по осии. виноградъ плодѧщь. (εὐκληματοῦσα)… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • плодити — [плоди/тие] лоуджу/, о/диеш; нак. оди/, лоуд і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • плодити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ать — (83) част. В модальн. знач. Да, пусть (с личн. формой): Тако аже роускии гость биѥть сѩ. оу ризѣ. или на гочкомь березе. латине то не надъбѣ. ате промьжю събою оурѩдѩте сѩ. Гр 1229, сп. А (смол.); или немѣчьскыи гость иметь сѩ бити межю собою… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • даръ — ДАР|Ъ (981), ОУ с. 1. Дар, подарок: Мьзда и дарове ослѣплѩю||<ть очи мѹдрыи>хъ. да видѩштеи не видѩть. (δῶρα) Изб 1076, 170 об.–171; то же МПр XIV, 168 об.; призвавъ кы˫аны многы дары имъ давъ ѿпѹсти. СкБГ XII, 10б; дары же пославъши и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • виплоджувати — ую, уєш, недок., ви/плодити, джу, диш, док., перех. Народжувати, давати життя кому небудь …   Український тлумачний словник

  • червити — вить; мн. че/рвлять; недок. Відкладати яєчка, плодити черву …   Український тлумачний словник

  • висиджувати — висідити (про птахів сидячи на яйцях, плодити пташенят), виводити, вивести, насиджувати, насидіти, вилуплювати, лупити, вилупити …   Словник синонімів української мови

  • розмножувати — розмножити (тварин / рослини), розводити, розвести; розплоджувати, розплодити, плодити (тварин) …   Словник синонімів української мови

  • виплодити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»